Найчастіше власники, плануючи відкриття нового продуктового магазину невеликого формату, схильні песимістично оцінювати конкурентну ситуацію в районі локації
Вони ладні розглядати будь-який супермаркет, що знаходиться в пішохідній доступності від передбачуваного розміщення магазину, як прямого і грізного конкурента.
Вважають, що сама наявність такого конкурента, змусить їх рано чи пізно відмовитися від розвитку бізнесу, знизить торгову надбавку і асортимент до мінімального рівня. З цього випливає логічний висновок – черговий об’єкт нерухомості, в силу своєї близькості до супермаркету, не підходить для розвитку малоформатного продуктового рітейлу.
Саме з такою проблемою зіткнувся один з наших замовників, плануючи відкриття мережі міні-маркетів в Харкові. Нове будівництво в плани не входило, власник розглядав приміщення нежитлового фонду в різних районах міста. Аналіз відповідності приміщення під розроблену ним же концепцію магазинів проводив самостійно, конкурентний аналіз – теж. В результаті – оцінював кожне приміщення і його місцерозташування як абсолютно непридатний для розвитку цієї концепції.
Малоформатний продуктовий ритейл – формат вічний
Ми ж мали дещо іншу думку – малоформатну продуктовий ритейл – формат живучий, можна сказати вічний, і цілком реально підготувати концепцію міні-маркетів таким чином, щоб не вступати в пряму конкуренцію з оточуючими супермаркетами, щоб міні-маркет був природним доповненням супермаркету. Але не конкурентом!
З практикою сперечатися важко – дійсно, кожен великий супермаркет «закриває» продуктовий ритейл в окружності 1 км, купівельний потік в «магазинах біля дому» незмінно знижується і з цим фактом доводиться рахуватися. Але крупноформатними продуктовими мережами в даний час охоплені основні райони міста, вже не можна знайти абсолютно ідеальні конкурентні умови.
Отже, єдиний шлях для власника «магазину біля дому» – вбудовуватися в зону впливу супермаркету, боротися за лояльність свого покупця тими засобами, які не може дозволити собі великоформатний рітейл.
Малоформатний ритейл – абсолютно самостійний і життєздатний вид торгівлі, інтерес до якого останнім часом, особливо на тлі кризових явищ, з боку покупців лише зростає.
Покупці завжди воліли робити щоденні покупки в більш зручному місці – «магазині біля дому», за винятком тих, для кого супермаркет, в силу свого розташування, і був тим самим «магазином біля дому».
А зараз затребуваність «магазинів біля дому» зросла. Дані наших досліджень купівельної поведінки свідчать, що таке зростання – прямий вплив кризи, але не прямий вплив зменшення доходів! Лише 15% наших респондентів відповіли, що зменшили частоту відвідування супермаркетів в силу зменшення сімейного доходу (на користь ринків і дискаунтерів). А 40% респондентів підкреслили, що їх сімейний дохід дозволяє відвідувати супермаркети і ТРЦ з колишньою частотою, але вони вважають такі витрати недоцільними, вважають, що такі відвідування провокують витрати зайві грошові. Тобто покупці стали більш раціональними, не готові нести додаткові витрати при суміщенні сімейного відпочинку і поповнення сімейних запасів. І віддають перевагу покупкам в «магазинах біля дому».
Щоб зрозуміти, інтерес покупців до малоформатною торгівлі – це кон’юнктурне явище, яке закінчиться зі зростанням доходів українців чи закономірний розвиток ринку, треба зробити невеличкий відступ.
Дискаунтер або класичний «магазин біля дому»?
Серед малоформатної торгівлі слід виділяти дискаунтер і класичний «магазин біля дому». Називають їх однаково – «магазин біля дому», часто плутаючи ці поняття.
Дискаунтер – це за визначенням магазин самообслуговування економ-класу, який розташований в пішохідній доступності до житлових будинків. У ньому найчастіше немає продавців-консультантів, власного виробництва, вузький асортимент низького цінового діапазону. Ціни – близькі до оптових.
А ось класичний «магазин біля дому» може і не бути магазином економ-класу. Він може розташовуватися в кварталі новобудов преміум-класу і містити асортимент високого цінового діапазону, власне виробництво і т.д.
Різниця між цими магазинами – не в ціновому діапазоні, а в мотивації відвідування. Якщо дискаунтер відвідують заради економії грошей, то класичний «магазин біля дому» – заради економії часу, швидкості покупки товарів повсякденного попиту. Крім того, він несе ще соціальну та психологічну навантаження. Торгівля, як правило, організована через прилавок, забезпечує більш гнучке обслуговування. А так же – консультації, особистий контакт з продавцем.
Більше того, саме ця соціальна та психологічна складова і забезпечує класичному «магазину біля дому» процвітання, незважаючи на сусідство з супермаркетами. Тому, єдина можливість вписатися в торгову зону супермаркетів – формувати концепцію нового магазину саме як класичного «магазину біля дому» – з невеликою площею, з особистим обслуговуванням через прилавок, дуже жорстко вивіреним асортиментом товарів повсякденного попиту.
«Магазин біля дому» цілком можливо відкривати навіть у складній конкурентній ситуації. Наявність супермаркетів в пішохідній доступності повинно зупинити лише власників, які формують концепцію нового магазину як дискаунтера. У цьому випадку стратегія потребує корегування.
При цьому, звичайно ж, сама концепція не забезпечить магазину виживання в складній конкурентній обстановці, але може ефективно відбудувати «магазин біля дому» від супермаркетів, в якому процес продажу знеособлений і стандартизований.